Чому банки не люблять кредитувати АПК

Чому банки не люблять кредитувати АПК

Аграрна галузь в 2016 році дала 12% ВВП і третину загальної експортної виручки. При цьому з агросектору можливо отримувати більше, особливо після підписання Асоціації з ЄС, яка відкриває Україні європейський ринок.

Щоб переорієнтуватись на новий простір та забезпечити собі конкурентні позиції, необхідно розвивати інструменти для залучення коштів у агропідприємства. Зараз частина продуктів українського виробництва не відповідають вимогам європейського ринку. Причина: низькі темпи технологічного оновлення малих та середніх господарств. Використання застарілих та менш ефективних технологій відображається на зростанні собівартості продукту.

Без грошей фермери не можуть оновити матеріально-технічну базу, закупитись перед сезоном якісним насінням та ЗЗР. Це заважає розвитку невеликих господарств. Для них особливо необхідні кредити — бажано довгострокові. Саме вони дозволять придбати необхідну техніку, інвестувати у переробку, впроваджувати технології.

Фермерам не вистачає коштів

Зараз у комерційних банках України є проблема — існує значна кількість проблемних позик. За даними Нацбанку України, у першому кварталі 2017 року загальна доля проблемних кредитів банків перевищила 55%.

Негаразди з поверненням кредитів для банків тягнуться з 2014 року, коли позичальники, які взяли кредити у валюті, після девальвації гривні повинні були повернути втричі більші суми. До того ж малі та середні виробники здебільшого орієнтуються на внутрішній ринок, в якому купівельна спроможність населення, після девальвації гривні, також значно впала.

Криза призвела до ситуації, коли підприємства втратили власні кошти і не мають ресурсів для обігу, щоб розвиватись. А іноді навіть існувати.

При цьому в секторі сільського господарства фермерам завжди не вистачає коштів. Щоб отримати назад свої вкладення, які пішли на посівну, треба витерпіти сезонний розрив між вкладанням і поверненням грошей. В таких умовах кредит є необхідним джерелом обігових коштів.

Що є зараз на ринку кредитування

Кредити комерційні банки  видають в рамках програм. Серед основних:

  • кредитування для поповнення обігових коштів — на придбання добрив, худоби, ремонт техніки, зарплату працівникам;
  • кредитування під інвестиційні проекти — для будівництва основних фондів, елеваторів, складів та обладнання для роботи приміщень за призначенням;
  • кредити на купівлю сільськогосполарської техніки.

Процентні ставки банку залежать від виду кредитного продукту, строку кредитування, валюти, в якій надається кредит, порядку сплати відсотків, а також від фінансового стану самого позичальника.

Середньозважені процентні ставки за кредитами у 2016 році для підприємств АПК в гривні коливались в межах 14-21%, в валюті — 6-10%.  За даними НБУ за грудень 2016 року середня ставка за кредитом для учасників ринку АПК становила 18,4%. Середнє суміжне значення по галузях економіки — 14,2%.

Є індивідуальні програми, при яких прораховуються пропозиції під окремого клієнта.

Існують також партнерські програми з сільгоспвиробниками, які надають банки України. Переважно це програми для купівлі ЗЗР, добрив, техніки. Серед банків, які надають кредити: ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк, Райффайзен Банк Аваль, КредіАгріколь Банк, ОТП Банк.

Умови для надання кредиту: законна реєстрація позичальника, як суб'єкта господарювання; дохідна господарська діяльність; відсутність негативної кредитної історії.

Держава та кредитори недостатньо підтримують фермерів

Зважаючи на високі відсотки, для багатьох агропідприємств кредитування є невигідним інструментом для залучення коштів. У банкірів свої причини не знижувати відсотки на агрокредити, серед них: слабка якість фінансового планування, обліку та звітності, відсутність достовірної статистики землекористування та ліквідної застави.  

Передумови для зниження кредитних процентів не спостерігаються. Залишається сподіватись на державну підтримку для аграріїв, яка б компенсувала відсотки  за  банківськими кредитами.

Але зараз розраховувати на державну підтримку не доводиться. Із бюджету на компенсацію кредитних ставок на 2017 рік, як і в 2015 та 2016 роках, виділили лише 300 млн. грн. під програму підтримки агровиробників. Зважаючи на розмір загальної суми, виданої за  кредитами, а це майже 51 млрд грн., сума компенсації не зможе покрити навіть двадцяту частину за відсотками.  

Окрім високих ставок, умови для отримання кредиту можуть виконати далеко не всі підприємці.  

Це стосується як плати за користування ресурсами, так і вимог щодо забезпечення. Якщо в частині плати за кредит банки не можуть запропонувати плату нижче, ніж за залучені ресурси, то в частині забезпечення виникають додаткові питання. Одні з них пов'язані з видом забезпечення (найкращою запорукою для більшості банків є ліквідне майно), інші — з необхідністю його оцінити і застрахувати.

В цій частині якраз існують неузгодженості між наявними можливостями використовувати певні активи сільгосппідприємствами в якості забезпечення, і невизнання кредитів з боку НБУ такими, під які не потрібно проводити резервування.

Суб"єкти ринку АПК зазнають втрат в 2017 році ще й в іншій спосіб. Якщо раніше більшу частину ПДВ вони залишали собі, з 2017 року їх позбавили такої преференції. Це ще більш скоротить наявність оборотних коштів у сільгосппідприємців. За  розрахунками — дефіцит коштів у галузі сягне 30 млрд грн.

Що показують цифри про видачу кредитів

В своєму блозі заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк описав нинішню ситуацію з кредитами.

Наприкінці лютого 2017 року кредити, видані сільськогосподарським компаніям, становили всього 50,9 млрд. грн. або 6,4% від усієї суми позик, отриманої підприємствами реального сектору.

Для порівняння: підприємствам оптової та роздрібної торгівлі банки видали 263,9 млрд. грн. кредитів, що є рекордним показником по системі. Срібло — у переробної промисловості, куди спрямовано 201,3 млрд грн.

Обидві галузі відстають за динамікою зростання від сільського господарства.  Переробка має зростання на 3,6%, оптова торгівля — на 4%, тоді як сільське господарство досягло 6%.

Майже 40% з них — 19,6 млрд грн — терміном до року, що дозволяє зрозуміти їх цільове призначення: фінансування касових розривів, притаманних сільському господарству. Водночас, довгострокові кредити (понад п'ять років), які видаються на інвестиційні проекти, для переоснащення фондів і розширення виробництва, становлять 11,2  млрд.  грн. Це  біля 20% від загального числа виданих фермерам кредитів, що в два рази менше, ніж сума на короткострокові.

Чим загрожує відсутність підтримки

Із підписанням Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС,  багато вітчизняних аграріїв мають змогу поставляти свою продукцію на європейський ринок. Але з часом може статись протилежне — і українські аграрії втратять вітчизняний ринок. Все — через умови конкуренції виробників.

ЄС надає своїм фермерам значні, в порівнянні з Україною, дотації. Кредити їм можна отримувати й під 25 років та під низькі відсотки (в 3,5–5,5% в євро).

За різними оцінками, банківське кредитування складає тільки 20% від обігових коштів аграрного сектору. В той час, коли в розвинутих країнах доля кредитів складає 70%.

В Україні працює близько 46 тисяч фермерських господарств. З них 10% виробляють 90% усієї продукції. Невеликі господарства не можуть конкурувати з великими агровиробниками за кількістю виробленого через недостатню модернізацію господарств. А модернізуватися вони не можуть через нестачу коштів, які отримати не можуть.

Причина не в поганому поверненні кредитів

Чи можна вважати причиною низького рівня видачі кредитів фермерам тим, що вони погані платники? Ні, бо обсяг прострочених боргів компаній сектору становить лише 12% від виданих їм позик.

У тих галузях, яким видається найбільше кредитів, показники гірші: в торгівлі прострочують виплати по 15% кредитів, у переробній промисловості — 46%. Середній показник по всіх кредитах у 2016 році взагалі досяг 52%.  

З огляду на цифри, аграрії є добрими позичальниками. Але це не додає їм популярності.

Ситуацію може змінити відкриття ринку землі

У банків є свої правила видачі кредитів. І щоб стати таким, треба дати установі щось в заставу за отримані кошти.

Змінити ситуацію може поява у аграріїв надійної застави,  якою  може стати земля. Це не тільки дасть можливість аграріям отримати необхідні для господарської діяльності кошти, але й покращить становище банків, бо вони зможуть наростити  свої обсяги.