Як безкоштовно та безпечно позбавитися тари від ЗЗР

Як безкоштовно та безпечно позбавитися тари від ЗЗР

За останні декілька років сільське господарство України було однією з небагатьох галузей, яка продовжувала ріст та демонструвала позитивні результати. Врожайність основних культур постійно зростає, що стало можливим завдяки оновленню техніки та дотриманню технологій вирощування. Щороку Україна імпортує 80-100 тисяч тонн ЗЗР, що дозволяє далі підвищувати врожайність та отримувати стабільні врожаї. Після використання пестицидів залишаються сотні тонн пластикової тари, яка повинна бути утилізована, для запобігання потрапляння забруднюючих речовин в грунт, повітря та воду. Чому це дуже важливо та як проводити утилізацію безкоштовно, легко та безпечно — ділимось власним досвідом.

Навіщо щось робити?

Утилізація тари з під ЗЗР у Європі та США вже давно знаходиться під суворим контролем. Виробники та дистриб"ютори оплачують збирання тари з ферм та їх повторну переробку або утилізацію — це включено у вартість продукту. Тут не лише турбота про навколишнє середовище, а й очевидна економічна вигода від повторного використання переробленої сировини.

А як у нас?

Українське законодавство також регулює питання утилізації тари після її використання. Проте будемо чесні — в українських аграріїв проблема утилізації не на першому місці. А дарма. Нерідко спроби самостійно знищити небезпечну тару обертаються справжнім екологічним злочином. І найчастіше фермери намагаються непотрібну тару...

...Спалити

Спалити

Як це відбувається? Спалювання величезних масивів тари раз на рік — один з найпопулярніших способів знищення непотрібних каністр. На бригаді, біля або за складом з ЗЗР, протягом року збираються пусті каністри та упаковка. В когось просто на відкритій території, в когось під навісом. Коли гора з каністр стає надто великою, їх збирають на прицеп, вивозять за село та спалюють. Знайома ситуація?

Що з цього виходить? Під час горіння (навіть просто при нагріванні) такого сміття утворюється не тільки чадний газ і клуби диму. В результаті ми отримуємо гори токсичних речовин, в тому числі діоксинів, найнебезпечніших на сьогоднішній день хімічних речовин, які відомі в світі. Медики запевняють, що саме вони провокують у людей, які мешкають поруч зі сміттєзвалищами, ракові пухлини, алергію та астму. За своєю "вбивчою силою" вони перевищують дію синильної кислоти і ціаністого калію. До того ж, ці отруйні речовини шкодять не тільки людині, а й навколишньому середовищу. Вогнище спалює природній ландшафт та може суттєво пошкодити сусідні пасовища, поля, чи спричинити лісову пожежу. Стічні води та річки розносять токсини на величезні території, вони потрапляють у питну воду, в воду для поливу сільгоспугідь, впливаючи не на одне покоління жителів. А проникаючи в один організм, ці речовини можуть успішно переноситися через будь-якi харчовi ланцюжки (наприклад, з ґрунту — від  рослини до тварин і до людини, з води — в водорості, до риб і до людини).

...Закопати

Закопування

Як це відбувається? Другим за популярнiстю способом самотужки позбавитися тари з-під СЗР є закопування. Контейнери із залишками отруйних речовин вивозять на полігони за місто та захоронюють за допомогою

Що з цього виходить? В цьому плані закопування сміття менш небезпечно, однак на повний біорозпад полімерних відходів в землі знадобиться 200-400 років. По суті, це навіть не вирішення проблеми, а відкладання її на потім. При цьому на звалищах плодяться колонії небезпечних для людини мікроорганізмів. Тим паче, що при закопуванні псуються не тільки кубометри грунту, а й ґрунтові води.

….Викинути чи віддати

Смітник

Як це відбувається? Дехто, користуючись міркуваннями вигоди, вирішує використати тару знов. Сполоснувши ємності водою, фермери воліють залишати їх як додаткові каністри для побутових потреб. В них вони можуть зберігати добрива, воду, інші хімікати, а іноді навіть і харчові продукти. Як варіант — збувають каністри підпільним виробникам неліцензованих ЗЗР. Частка контрафактної продукції в Україні по засобах захисту рослин та насіння становить близько 20%, при дрібному фасуванні контрафакт досягає близько 80%.

Що з цього виходить? Несанкціоновані стихійні звалища завдають збитку не тільки природі, а й сусіднім селам. Нерідко сільські громади вимушені за свій кошт вивозити сміття з околиць на сусідні полігони, аби антисанітарія та сморід не псували їм життя. Що ж до виробників котрафактних ЗЗР, то неефективна дія і завдання шкоди врожаю — далеко не повний спектр того, на чому можна втратити, використовуючи піратські ЗЗР. Сюди додається і харчовий збиток, який буде нанесений врожаю. Невідомо, яким чином позначаться на здоров"ї споживачів речовини, які накопичуються в продуктах. До того ж, використання контрафакту може створити загрозу для довкілля та здоров"я людей через його потрапляння в ґрунтові води з подальшим отруєнням питної води.

...Або — нарешті — здати на переробку

Переробка

Як це відбувається? Аграрії телефонують до фірм, які підписали контракт з імпортерами ЗЗР, домовляються про виїзд робочої групи та віддають тару на утилізацію.

Що з цього виходить? Тара з-під ЗЗР — це не просто відходи, а альтернативне джерело енергії та сировина для повторної переробки, так як переважна більшість таких пластикових контейнерів виготовлені з поліетилену високої щільності. Він цілком придатний для повторної переробки та завдяки своїй високій теплотворній здатності є гарним альтернативним джерелом енергії при спалюванні. Наприклад, таке джерело енергії можна використати в процесі виготовлення цементу. На стан екології повторна переробка не впливає. Тим паче, що утилізація тари грає проти піратського виготовлення ЗЗР — не маючи доступу до порожньої ліцензованої фірмової тари, підпільні виробники ЗЗР не зможуть видавати її за оригінал та просувати неякісний продукт на ринок. Та й доступу до лазерного маркування нових каністр у таких виробників, зазвичай, немає.

Як правильно здавати тару на переробку?

Перш ніж здавати тару на переробку, її необхідно оглянути та правильно очистити — адже друге життя отримує тільки та тара, яка до цього підготовлена. В Європі для цього використовують метод потрійного промивання водою, він простий і допомагає не тільки очистити каністру від ЗЗР (процедура дозволяє видалити не менше 99,99% шкідливих речовин), а й використати розчин для захисту рослин на повну. Промивання забезпечує знезараження до рівня, коли тару можна вважати безпечними відходами.

Алгоритм промивання наступний:

   1. Злийте залишок речовини в пристрій для її застосування або змішувальний бак і почекайте щонайменше 30 секунд, доки речовина почне стікати зі стінок контейнера.

   2. Наповніть контейнер на чверть чистою водою.

   3. Надійно закрийте його кришкою.

   4. Струсіть і переверніть контейнер, щоб вода потрапила в усі щілини всередині контейнера.

   5. Вилийте воду з контейнера в пристрій для її застосування чи змішувальний бак, або збережіть її для дальшого використання чи утилізації.

   6. Почекайте щонайменше 30 секунд, доки вода почне стікати зі стінок контейнера.

   7. Повторіть цю процедуру ще, щонайменше, двічі для повного очищення контейнера.

   8 . Спеціалісти рекомендують після закінченя промивання проколювати дно,  аби, навіть втрапивши до рук піратів, тара не могла бути використаною.

Потрійне промивання дозволяє повністю використати вміст контейнеру, бо залишки хімікатів не осідають на стінках ємностей, а разом з водою потрапляють в бак обприскувача. Водою, що лишилася після промивання тари, можна полити ті культури, на яких попередньо використовувався її вміст. Аби промивати тару було легше, ще на етапі розкривання упаковки з каністрами слід відсортувати пакувальний папір від безпосередньо пластикових ємностей. Це допоможе не гаяти час на сортування, коли в кутку складу з"явиться величезна купа перемішаного паперу та пластику. Папір, до речі, можна також вигідно здати на макулатуру та отримати додатковий грошовий бонус.

Добре, папір та пластик відсортували, тару промили. А що далі?

Хто відповідає за переробку? Якщо ставити питання, хто несе відповідальність за утилізацію тари в Україні, то це компанія, яка за договором зобов'язалася надавати послуги зі збору та утилізації цієї тари. Також фермер за законом повинен забезпечувати утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилися ЗЗР, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію. Фактично, це означає: є можливість для утилізації у агровиробника — утилізує, немає — тоді укладає договір з компанією. Для аграрія, який здає тару, послуга утилізації буде безкоштовною.

Чому безкоштовно? Згідно законів, за утилізацію цієї тари платять імпортери і виробники. Зокрема, за даними Європейської Бізнес Асоціації, дев'ять провідних імпортерів агрохімікатів ( "Сингента", "Дюпон", "Байєр", "БАСФ", "Монсанто" і ін.) щорічно вносять передоплату за утилізацію тари. За ці гроші компанії, що мають необхідні ліцензії та обладнання, повинні, за зверненням агрокомпаній, вивозити і утилізувати порожню тару з-під отрутохімікатів. Тому для українських фермерів утилізація тари безкоштовна — слід лише вірно набрати номер телефону.

А що казати? Слід назвати тип тари, її кількість та місце знаходження, а також домовитись про візит робітників до вас на підприємство. Якщо ж ви помітили стихійне скупчення порожньої тари десь на пустирі чи в лісосмузі, то ви також можете зателефонувати до однієї з компаній та вказати місцезнаходження сміття і робітники приїдуть забрати ємності і у цьому випадку.

Ок, так куди телефонувати? Для замовлення вивозу тари слід звертатися до Національного центру поводження з небезпечними відходами або компанії Syngenta. Представники центру чи компанії зобов"язані приїхати до вашого господарства, зібрати тару і провести відповідні роботи.