Як щодо страхування врожаю?

Як щодо страхування врожаю?

Взагалі, країни, які мають потужний агросектор, забезпечують високий рівень страхування своїх сільськогосподарських підприємств. Приклади: у Франції це 35%, в Іспанії — 65%, в Канаді сягає 70%, а в Америці — 85% від усіх засіяних площ.

Швидше всього ринок агрострахування розвивається в Китаї. За останнє десятиліття він зріс від нуля до значних масштабів. Такого результату вдалось досягти завдяки підтримці уряду, який забезпечує половину виплат за страховими внесками за рахунок держави.

Що стосується США, то там популярність агрострахування забезпечується правовою врегульованістю взаємовідносин сторін. Тобто, сторони — страховик та клієнт-аграрій — не можуть проігнорувати свої зобов"язання. Якщо страхова компанії не виплачує кошти за договором, керівник може понести кримінальну відповідальність.

Ось за яких обставин працюють лідери в агрокредитуванні. В Україні ситуація інакша.

Чому аграрії України не хочуть брати кредити?  

Займатись сільським господарством ризиковано. Але аграрії в Україні переважно страхуються тільки у випадку, коли цього вимагають для отримання кредиту чи отримання грошей від установ у інший спосіб.

В Україні застраховано 3-5% від загальної площі земель агровиробництва. Є ряд факторів, які впливають на непопулярність агрострахування.

Якщо говорити про наведений вище приклад із зваємовідносинами сторін кредитування в США, де все врегульоване, то в Україні на компанію-страховика важко вплинути. Український регулятор в кращому випадку може забрати у компанії ліцензію, при цьому фермер своїх грошей все одно назад не отримає.

Ринок страхування в Україні не викликає довіри у населення. Але, з огляду на загальний ринок, де багато компаній мають погану репутацію, то в агросекторі зі страхуванням ситуація дещо краща завдяки перестрахуванню ризиків у міжнародних перестрахувальників. Такі угоди укладають у  70-80% випадків агрострахування в Україні. Тобто, страхові компанії й самі страхуються. Коли вони мають виплачувати страховку, ці міжнародні перестраховики покривають частину суми — видають біля 80% від неї.

Допомагає відновити репутацію в секторі дії Національний банк України, який вже провів ряд перевірок і закрив фінустанови, які виявились недобросовісними.  Але цей процес ще не дійшов до ринку страхування.

На ринку страхування всього декілька гравців, які є надійними. Такий висновок можна зробити з доповіді IFC за 2016 рік, яка була проведена в рамках проекту "Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії". В роботі досліджували ринок агрострахування України. З 47 ліцензованих компаній інформацію про свою роботу надали 11.  

Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) вибрала кращі компанії для агрострахування в Україні в 2016 році. Переможцями стали: ПрАТ АСК "ІНГО Україна", АТ Страхова компанія "Універсальна",  ПрАТ Страхова компанія "ПЗУ Україна".

Але головною причиною повільного просування інструменту кредитування аграрної сфери є відсутність підтримки держави. Хоча держава повинна бути в цьому зацікавлена, тому що, підтримуючи аграріїв, вона підтримує аграрний комплекс на державному рівні. В розвинених державах з потужним АПК ці механізми працюють, і держава компенсує частину виплат за страховку. Передумови для допомоги з державного бюджету в Україні не спостерігаються.  

Дані за результатами дослідження

Проте, не дивлячись на не дуже високу популярність агрострахування в нашій країні, в 2016 андеррайтинговому році (від осені до осені), за даними IFC, обсяг премій з агрострахування виріс до 156 млн. грн., або більш ніж удвічі, в порівнянні з показником 2015 року, — 77, 7 млн.  грн. Хоча площі застрахованих сільгоспземель і кількість договорів знизилась — до 675 тис. га, проти 689 тис. га в минулому році і 787 договорів, відповідно до 1062 договорів у 2015 році.

Сильно скоротились виплати аграріям за страховками — з 12,9% до 6,4%: виплачено за страховими випадками в 2016 андеррайтинговому році близько 10 млн. грн. Це можна пояснити кращими умовами перезимування у 2015–2016 роках.

У 2016 році найбільше аграрії страхували озиму пшеницю, соняшник, а також озимий ріпак, кукурудзу, озимий ячмінь та сою. Найбільше виплат страховики здійснили за договорами страхування озимої пшениці, озимого ріпаку та гороху.

Найчастіше аграрії страхували від повної загибелі врожаю та весняних заморозків.

Кому вигідно агрострахування

Страхуватись вигідно агровиробникам та підприємцям вторинної переробки. Виробники, в основному, користуються страхуванням озимих посівів та страхуванням урожаю. Головні ризики — град та засуха.

Підприємці, що займаються вторинною переробкою, страхують свій дохід. Це корисно, коли на ринку зникає необхідна сировина, яка не дозволяє підприємству працювати на повну потужність. Це саме ті втрати доходу, які можливо застрахувати.

В Україні переважно користуються страхуванням агрохолдинги. Але страхування більше необхідне фермерам, тому що агрохолдинги мають ділянки в різних регіонах, і, якщо трапиться природне лихо в окремому районі, в іншому посіви вціліють. А фермер втратить весь урожай. Так, з обігу кошти вийдуть, але, якщо трапиться лихо, то втратять весь дохід. Але це не заважає фермерам звертати увагу на страховку тільки в останню чергу, після закупівлі ЗЗР, насіння та техніки.

Що є на ринку агрострахування України

Переважно банки надають послуги з традиційного виду страхування — страхування перезимівлі та майбутнього урожаю від всіх погодних ризиків з фактичним врегулюванням збитків на полях та відшкодуванням витрат.

Але з"являються і нові послуги. Серед них — страхування за індексами. Наприклад, від засухи.  При стандартному страхуванні не можна оформляти страховку, доки не з" являться сходи і рослини не дійдуть до певної стадії розвитку. До того ж, раніше окремі страхування від певних ризиків не надавались не як самостійні, а лише в комплексі.

Також нещодавно з'явилась змога страхувати ціну товару. Так, виробники чи трейдери можуть застрахувати свій дохід від падіння чи росту цін, якщо це завдає їм збитків.

Страховому ринку може дати поштовх розвиток технологій, які генерують дані про стан полів та умови для росту культур. Супутникові дані, локальні датчики полів, сучасні метеостанції. Можливо, це дасть ширший спектр в наданні страхової допомоги для аграріїв.

Статистичні дані збираються на державному рівні. І в Україні навіть є індексний продукт, який на цьому ґрунтується. Він враховує врожайність культур по регіонах. Для цього обчислюють дані за останні роки і вираховується середній індекс врожайності. Якщо, після страхування, врожай виявиться нижчим за вирахуваний індекс, тоді страхова компанія виплачує страховку, яка дорівнює негативній різниці показника. Тобто, чим більша різниця — тим більше отримає фермер.

Але щоб ці продукти стали популярними, ще треба завоювати довіру підприємців. Зазвичай, вони вважають, що та інформація, яка надається банками, неправдива і за нею гроші не отримати. Щоб не потрапити на шахраїв, треба звертати увагу на джерело інформації в розрахунках індексів врожаю. Вона повинна бути відкритою, щоб, при  необхідності, її можна було перевірити.

Це можуть бути дані, отримані від метеостанцій агрохолдингів. За цими даними розраховують мінімальну кількість опадів, необхідних для проростання певної культури. Якщо опадів менше, виплачують компенсацію, яка вже буде залежати від нестачі. Чим більша нестача — тим вищою буде  компенсація.

Також на ринку з'являються продукти, які базуються на даних з супутників, на вимірюванні вологості ґрунтів. Передові страхові компанії складають моделі за рівнями вологості і урожайності в масштабах країн світу. На місцях складають більш детальні моделі під певні регіони. Такі послуги з'являються і на українському ринку. Вони ґрунтуються на страхуванні за обчисленим індексом.

Що покращить ситуацію

В першу чергу, ринок агрострахування пожвавлять інвестиції. Часто інвестор надає гроші компанії при умові страхування, тому це вплине на розвиток галузі.

Репутація страхових компаній — не менший чинник. Чим більше буде компаній, які не будуть відмовлятись від своїх зобов"язань, тим краще для галузі в цілому.

В розвиток агроринку України, та саме галузі кредитування, вкладають комерційні структури — міжнародні компанії Monsanto, BASF и Syngenta. Вони продають насіння и ЗЗР відразу зі страховкою. Це є позитивним для ринку, тому що допомагає сільськогосподарським виробникам відчути переваги агрострахування.

Але окремі ініціативи не можуть зробити так, щоб фермери масово почали страхуватись. За підрахунками, це дозволить збільшити існуючу частку з 3-5% до максимум 1/5 ринку від загальних агроплощ країни.

Прорив у страхуванні може здійснити тільки державна підтримка. На жаль, зараз передумови для того, що держава виділить гроші з бюджету на ці потреби, не спостерігаються.