Посівна на деокупованій Херсонщині: більше площ, менше вологи і нові ризики
На правобережній Херсонщині триває посівна кампанія, яка відбувається в умовах дефіциту опадів, кадрового голоду та безпекових ризиків.
Водночас аграрії поступово повертаються до роботи й нарощують площі завдяки розмінуванню.
Станом на кінець березня фермери засіяли близько 130 тис. га зерновими та технічними культурами. Однак через посуху господарства змінюють структуру посівів: відмовляються від сої та скорочують площі під соняшником, натомість збільшують посіви льону та ярого ячменю.
У фермерському господарстві Равіля Джамалли цього року вже засіяли близько 130 га ярого ячменю та завершують сівбу льону, площі під яким планують довести до 250 га. За словами аграрія, соняшник поступово втрачає рентабельність через нестачу вологи.
Ці землі обробляють вдруге після деокупації. Упродовж 2025 року території розміновували, що дозволило у 2026-му збільшити посівні площі вдвічі. Водночас серед ключових викликів фермери називають подорожчання пального та дефіцит робочої сили.
Схожа ситуація і в господарствах Віталія Олексієнка. Цьогоріч тут засіяли 100 га ріпаку та 300 га пшениці й ячменю, а також планують додатково посіяти горох і гірчицю. Водночас від соняшнику відмовилися через хронічну нестачу вологи — культура кілька років поспіль була збитковою.
Через нестачу кадрів фермери змушені самостійно працювати на техніці. Попри це, за словами аграріїв, у верхньому шарі ґрунту ще зберігається достатньо вологи для сівби, а зимові запаси у глибших шарах дають стриманий оптимізм.
Загалом на деокупованій території області вже розмінували близько 460 тис. га земель — це 90% сільгоспугідь правобережжя. Із них 130 тис. га засіяні озимими культурами.
Основну частку займають зернові — 105 тис. га (переважно озима пшениця), ще 22,5 тис. га — озимий ріпак. Ярі культури цього року планують розмістити на площі близько 110 тис. га, з яких 80 тис. га — технічні культури.
У департаменті агропромислового розвитку зазначають, що порівняно з 2025 роком площі під ярими культурами зростуть у 1–2 рази.
Попри позитивну динаміку, аграрії стикаються з низкою системних проблем. Серед них — складна логістика, зокрема доставка врожаю до портів Одеси, а також обмежений доступ до кредитування через близькість до зони бойових дій.
Додатковим викликом залишаються безпекові ризики: ворожі дрони можуть долітати на десятки кілометрів углиб територій. У зв’язку з цим господарства вже формують пожежні бригади для роботи під час жнив.
Водночас на рівні області впроваджується зонування територій за рівнем ризику — як воєнного, так і кліматичного. Для господарств у зонах підвищеної небезпеки передбачаються механізми державної підтримки.
